УКРАЇНА МОЛОДА
Меню сайта

Форма входа


Skype
Добавь меня в Skype

Социальная сеть

Слайд шоу

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 25

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Приветствую Вас, Гость · RSS 2017-10-22, 11:03 AM

*********************************************************************************


Вагомі — без надмірної ваги 
Коли традиційні методи боротьби з ожирінням зазнають фіаско, на допомогу приходять хірурги. Позбувшись зайвих кіло, хворий забуває про гіпертонію, депресію і навіть діабет

Юлія КОСИНСЬКА   

Міжнародні медичні експерти б’ють на сполох: ожиріння здатне вкоротити людині віку на одну шосту частину життя. Адже люди із зайвими кілограмами значно частіше ризикують мати хворе серце, судини і суглоби, занедужати на цукровий діабет і рак. За даними ВООЗ, у світі від надмірної ваги потерпає майже 1,5 мільярда дорослих людей, ще 350 мільйонів схильні до ожиріння. В Україні, згідно з медичною статистикою, від ожиріння страждає кожна четверта жінка і кожен шостий чоловік. Загалом надмірна вага зустрічається у 15% населення України. Хоча статистика — річ відносна. Адже зазвичай людина оцінює себе менш критично, ніж лікар. І тривалий час відкладає як візит до фахівців, так і непростий процес схуднення на потім — «з понеділка», іноді доводячи себе до межі. Коли йдеться про крайнiй ступінь ожиріння, зарадити ситуації вже не можуть ні дієти, ні голодування, ні заняття спортом, ні курс лікувальних препаратів. Підступні кілограми зникають неохоче, а повертаються швидко, до того ж — сторицею. За допомогою сучасного методу шунтування шлунка і кишечнику (так зване біліопанкреатичне шунтування) столичні фахівці повернули здоров’я і радість життя вже півсотні пацієнтів. Понад два з половиною роки такі операції успішно здійснюють у стінах Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова.
 

«Побороти харчову залежність так само важко, як наркотичну»

Киянка Поліна Пасхальна зважилася на таку операцію два роки тому. «Терпіти це далі було неможливо, — розповідає Поліна Григорівна. — Мені — 50, важу 100 кілограмiв. Думаю — ну скільки ж можна? Випробувала всі можливі методи. Голодувала по три тижні, на таблетки для схуднення витрачала левову частку сімейного бюджету. А ефект — відносний. Десять кіло скину, а дієта завершується — і всі вони «з плюсом» повертаються назад. Нарешті я зрозуміла — чудес не буває, якщо в тобі генетично закладена схильність до зайвої ваги. Від ожиріння страждала моя мама, сестра нині важить 140 кілограмiв. Якось уночі на одному з каналів натрапила на телепередачу про хірургічні методи боротьби з ожирінням. Подумала: раптом такі фахівці є і в Україні? Почала шукати. І невдовзі дізналася, що таким, як я, допомагають в інституті Шалімова. Знайомі кажуть, що після операції я помолодшала на 10 років. Я й далі худну, але вже регулюю вагу, бо розумію, що в моєму віці важити 60 кiлограмiв не зовсім доречно. Зараз моя вага — 75 кг, у таких параметрах почуваюся комфортно. Але головне — їм усе, що бажаю, щоправда, менше жирного — до такої їжі просто відпала охота. Як і до пива, яке раніше неабияк смакувало».
Сьогодні ця красива життєрадісна жінка має власний салон краси і зізнається: раніше хронічним супутником була депресія, а нині кожен день починає з посмішки — радіє власному відображенню у дзеркалі. Крім того, перестали турбувати біль у спині, ногах, стабілізувався тиск, минули мігрені.
— Зайві кілограми не тільки псують фігуру, а й завдають суттєвої шкоди здоров’ю, — пояснює «УМ» керівник відділу хірургії травного каналу та трансплантації кишечнику, доктор медичних наук, професор Іван Тодуров. — У повних людей зазвичай болять колінні суглоби, підвищується артеріальний тиск і рівень цукру в крові. Коли такий пацієнт приходить зі своїми скаргами до лікаря, чує незмінне: вам необхідно схуднути. Але для цього треба повністю змінити стиль життя, харчування, змусити себе займатися спортом. Не всім це під силу.
За словами Івана Михайловича, керувати своєю вагою людина може, доки не перейде критичної позначки. У кожного вона своя. «Але з власного досвіду можу запевнити: якщо важиш понад 120 кiлограмiв, навряд чи вдасться схуднути без лікарської допомоги. У світі найбільш ефективним методом боротьби з ожирінням є так зване шунтування тонкого кишечнику, яке поєднується з видаленням частини шлунка, де синтезується гормон апетиту — грелін. Він безпосередньо пов’язаний із гормоном задоволення — ендорфіном, який виробляється, щойно людина насолодиться їжею. Приблизно те ж саме відчуває наркоман після дози наркотику, алкоголік — після чарки. У світі вже давно ввели термін — харчовий наркоман. Люди справді стають залежними від їжі. І зарадити тут може тільки хірургія. Ми зрозуміли: достатньо, аби їжа засвоювалася лише в частині тонкої кишки, а не на всій її поверхні. У результаті людина втрачає 70—80 кілограмів і більше не набирає ваги. А головне — їй не докучає постійне відчуття голоду».
Перевага сучасної методики не лише в тому, що пацієнт суттєво втрачає зайву вагу, яка потім не повертається, — разом із зайвими кіло «ідуть геть» гіпертонічна хвороба, остеохондроз, цукровий діабет, захворювання суглобів. Людина може дозволити собі улюблені ласощі і не боятись, що вони «відкладуться» на талії. Завдяки методу шунтування шлунка професор Іван Тодуров з колегами допомогли подолати проблему ожиріння більш як 50 пацієнтам. Це люди у віці 30—60 років, які без операції були приречені на роки болісних відчуттів, косих поглядів, а нерідко й знущань з боку інших.

«Для днів народжень і свят я була втрачена...»

Те, що потрапила до професора Тодурова, 45–річна киянка Оксана Побірченко називає провидінням долі. Дванадцять років тому, коли жінка вперше «кардинально» взялася за себе, вона важила 154 кілограми. Методика біліопанкреатичного шунтування тоді ще не була випробувана столичними фахівцями, й Оксані Ігорівні зробили бандаж шлунка (перетягування спеціальним кільцем). «За рік і чотири місяці втратила 70 кiлограмiв. Але слід було й надалі суворо дотримуватися дієти, ретельно рахувати калорії, крім того, докучало відчуття стороннього тіла в шлунку. З часом довелося відмовитись від днів народжень та інших свят, адже на таких прийомах почувалася незручно. Друзі веселяться, частуються, а я не можу дозволити собі з’їсти за вечір більше 2 шматочків оселедця чи скибочки ковбаси. Обмеження змучили: 3–4 ложки за один прийом їжі, 5–6–разове харчування. Стримувати себе було нестерпно, як наслідок — переїдання, дірка в шлунку, повторна операція... Цього разу в шлунок зашили спеціальні балончики для схуднення. Скидала до 50 кг за 5 місяців, але знову — прикре відчуття в шлунку, обмеження, від яких тікала. Тож вага сягнула 180 кг... Коли ішла на нову операцію, думала, що жити мені залишилося максимум 6 місяців...»
Після шунтування шлунка і кишечнику, каже Оксана Ігорівна, її життя змінилося на 180 градусів. Жінка втратила 70 кiлограмiв і має стійку тенденцію до зниження ваги. «З’явився сенс життя, нові захоплення, а половину комплексів як рукою зняло», — розповідає пані Оксана. Про колишні поневіряння сьогодні говорить iз гумором. Стала оптимістом: легко налагоджує нові контакти, жартує. А ще не так давно, каже жінка, спілкування для неї було проблемою.

«Лікарю, спочатку вилікуйте себе»

З Оксаною Ігорівною ми познайомилися у столичному Центрі серця, де нещодавно зібралися колишні пацієнти Івана Тодурова і його колег. До речі, перші операції з біліопанкреатичного шунтування фахівці Інституту Шалімова провели саме в стінах цього закладу. А першим пацієнтом був... професор Іван Тодуров. «Ця біда (ожиріння) торкнулася його. І коли постало питання про нову методику, він відважився і випробував її на собі», — захоплюється своїм братом директор Центру серця Борис Тодуров. Каже, що дуже хвилювалися за результат, адже таке втручання — одне з найскладніших у хірургії. Тому перші операції здійснювали під контролем кардіохірургів і кардіоанестезіологів. Оперувати людину, яка важить понад 150 кiлограмiв, дуже складно. Повні люди, пояснює Борис Михайлович, часто не переносять наркоз, їм складно провести МРТ–діагностику і навіть операційний стіл може не витримати такої ваги.
— Діабет ІІ типу, що виникає унаслідок ожиріння, часто підштовхує людей до складних операцій, — зазначає кандидат медичних наук Сергій Косюхно. — Практика показала, що, втрачаючи вагу, пацієнт отримує нормальні показники глюкози в крові.
У Сергія Одарюка високий рівень глюкози (13 одиниць) зафіксували 8 років тому. Ендокринолог наполягав: обов’язково схудніть. Але Сергій Миколайович — штурман за професією — ніколи не мав проблем зі здоров’ям, тому такий «сплеск цукру» сприйняв за випадковість. «А через три роки їхав за кермом і раптом не побачив номера на машині попереду, — пригадує чоловік. — Окуліст змусив здати аналіз крові. Рівень глюкози сягнув 22 одиниць, з’явився ацетон. Світ став білою плямою... Лікарні, таблетки, що знижують цукор... Зрештою, «підсів» на інсулін. Дози мусив колоти щораз більші, а цукор знижувався несуттєво. Хвороба прогресувала. Вагу набирав стрімко — 8 кiлограмiв за два місяці. Став інсулінозалежним важкої форми. Просвіт з’явився лише тоді, коли дружина прочитала в інтернеті про такі операції і знайшла координати лікаря. Прооперували в січні, нині важу на 70 кiлограмiв менше. Та головне — повністю «зіскочив» з голки. Лікарі не вірять, що потреба в інсуліні відпала, та я і не намагаюся переконати. Якщо дотримуюся дієти, то і таблеток для зниження цукру не потребую. Хіба коли потішу себе солоденьким, доводиться вирівнювати ситуацію з допомогою препаратів».


ДОВІДКА УМ
Операцію біліопанкреатичного шунтування (БПШ) для лікування ожиріння вперше виконав італійський хірург Скопінаро 1976 року. Нині метод успішно апробований і втілюється в багатьох медичних центрах Америки і Європи. Сьогодні БПШ — найбільш складна, але й найефективніша операція для лікування пацієнтів, у яких індекс маси тіла перевищує 40. Завдяки зменшенню об’єму шлунка виникає ефект, при якому людина не потребує великої кількості їжі, а її «холосте» транспортування тонкою кишкою зменшує всмоктування поживних речовин. Через рік–півтора пацієнт може втратити від 70 до 100% надмірної ваги.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Зазвичай більшість людей, що мають ожиріння, замикаються в собі, переживаючи душевний біль на самоті. Тому особливо потребують розуміння і підтримки. У світі давно існує практика гуртування людей, які побороли зайву вагу або прагнуть її позбутися. Недавно таке об’єднання виникло в Україні. Поки що члени «Клубу тих, хто переміг зайву вагу», спілкуються з допомогою інтернет–сайту www.hirurgia.com.ua, але незабаром організація матиме власну сторінку в інтернеті. Керівник клубу Оксана Побірченко каже, що готова спілкуватися з однодумцями за телефонами 067–233–71–13 та 050–647–07–96.


**************************************************************************************

Лечение избыточного веса © 2000 г.
Конструктор сайтов - uCoz